4 вересня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1092, яка змінила правила роботи суб’єктів господарювання під час повітряної тривоги. Пізніше постановою №1128 від 15 вересня 2026 року ці правила були доповнені, зокрема положеннями про безпечні простори, інформування персоналу та відвідувачів.
Для бізнесу, який не має укриття, встановлено тримісячний перехідний період – до 4 грудня 2026 року. До цього часу підприємства можуть продовжувати роботу за жовтого рівня загрози за погодженням із трудовим колективом, але надалі мають відповідати новим вимогам.
Розберімося, що саме потрібно зробити бізнесу і які проблеми виникають із виконанням цих вимог на практиці.
Що передбачає постанова №1092?
Постанова розділяє повітряні загрози на два рівні:
червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза;
жовтий рівень – дронова загроза.
Для жовтого рівня передбачена можливість продовження господарської діяльності за умови, що в будівлі або на території є захисна споруда, тимчасове чи постійне укриття, споруда подвійного призначення або безпечний простір.
При цьому постанова не вимагає переносити робочі місця безпосередньо до укриття. Наявність укриття або безпечного простору є умовою можливості продовження діяльності за жовтого рівня загрози.
Що робити бізнесу, якщо укриття немає?
Для підприємств, у приміщеннях або будівлях яких немає укриття, передбачений перехідний період.
Вони можуть продовжувати діяльність за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою №1092 – тобто до 4 грудня 2026 року.
Якщо укриття у будівлі відсутнє, бізнесу потрібно облаштувати безпечний простір відповідно до вимог постанови.
Що таке безпечний простір?
Безпечний простір – це не просто коридор без вікон або приміщення «за двома стінами», яке керівник підприємства самостійно вирішив вважати безпечним.
Постанова прямо визначає:
«Безпечний простір – найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах, які облаштовуються в межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів суб’єкта господарювання від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях), визначеного Міністерством оборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил, на підставі проведених такими балансоутримувачами розрахунків».
Тобто в постанові взагалі немає вимоги щодо певної кількості стін, відсутності вікон чи правила «двох стін». Для визначення безпечного простору важливе інше: це має бути найбільш захищена зона, визначена балансоутримувачем, здатна забезпечити передбачений постановою рівень захисту, що має підтверджуватися відповідними розрахунками.
Важливо, що:
показник максимального надлишкового тиску визначають Міністерство оборони разом із Генеральним штабом ЗСУ;
цей показник має бути доведений до військових адміністрацій, проєктних та експертних організацій і суб’єктів господарювання;
на підставі цього показника відповідні розрахунки проводить балансоутримувач;
за результатами проведених розрахунків балансоутримувач визначає приміщення із найбільш захищеними зонами.
Отже, статус безпечного простору має ґрунтуватися на відповідних розрахунках, а не лише на суб’єктивній оцінці керівника підприємства.
Проблема для бізнесу, який орендує приміщення
Саме тут виникає одна з головних практичних проблем нових правил.
Постанова передбачає, що безпечний простір облаштовує суб’єкт господарювання. Водночас визначення найбільш захищених зон та проведення необхідних розрахунків покладено на балансоутримувача будівлі.
Для власника окремої будівлі така модель ще може бути зрозумілою. Значно складніше для малого бізнесу, який орендує приміщення.
Наприклад, магазин, салон краси, нотаріальна контора або офіс можуть орендувати нежитлове приміщення в житловому будинку. Орендар не управляє всією будівлею, не має повного комплекту технічної документації та не може самостійно ухвалювати рішення щодо переобладнання спільних конструктивних елементів.
При цьому для бізнесу залишається низка практичних питань:
як орендар має ініціювати проведення необхідних розрахунків;
у який строк балансоутримувач повинен визначити найбільш захищені зони;
хто має оплачувати розрахунки та необхідні роботи;
що робити, якщо балансоутримувач не реагує на звернення;
як має діяти орендар, якщо виконання вимог залежить від іншої особи.
Постанова встановлює для бізнесу конкретний перехідний строк, однак окремого строку для проведення балансоутримувачем відповідних розрахунків вона не визначає.
Саме ця невизначеність може створювати найбільше труднощів для орендарів.
Які обов’язки має виконати бізнес?
Окрім питання укриття або безпечного простору, постанова встановлює низку організаційних вимог.
Суб’єкти господарювання повинні:
Визначити порядок дій персоналу під час сигналу «Повітряна тривога».
Забезпечити доведення сигналу повітряної тривоги до працівників і відвідувачів.
Поінформувати персонал та відвідувачів про стан забезпечення об’єкта укриттям або безпечним простором.
Для цього на вході, зовнішній стіні будівлі чи огорожі передбачено розміщення табличок із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям». Встановлений постановою розмір таблички – 100 × 60 см.
Для роботодавця важливо не лише фактично організувати ці заходи, а й мати можливість підтвердити їх виконання документально.
Що рекомендуємо зробити бізнесу вже зараз?
1. Перевірити, чи є укриття у будівлі.
Звернутися до власника приміщення, балансоутримувача або відповідної місцевої адміністрації та з’ясувати, чи є в будівлі укриття, хто відповідає за нього та чи можуть ним користуватися працівники й відвідувачі.
2. Якщо укриття немає – письмово звернутися до балансоутримувача.
Доцільно з’ясувати, чи визначені найбільш захищені зони, чи проведені необхідні розрахунки, чи можна облаштувати в будівлі безпечний простір та які для цього необхідні роботи.
Письмове звернення також дозволить підтвердити, що підприємство вживало заходів для виконання нових вимог.
3. Визначити порядок дій працівників під час повітряної тривоги.
Доцільно оформити відповідний внутрішній документ, визначити порядок оповіщення працівників, їхні дії, місця можливого укриття та відповідальних осіб.
Працівників необхідно ознайомити з установленим порядком.
4. Організувати оповіщення працівників та відвідувачів.
Підприємство повинно визначити, яким способом сигнал повітряної тривоги доводиться до людей, які перебувають у приміщенні або на території підприємства.
5. Розмістити інформаційну табличку.
На вході або зовнішній стіні потрібно розмістити табличку про те, чи забезпечений об’єкт укриттям або безпечним простором. Розмір таблички – 100 × 60 см.
Чому виконання цих вимог важливе для роботодавця?
Нові правила встановлюють конкретні обов’язки суб’єктів господарювання, виконання яких можна перевірити та документально зафіксувати.
Якщо під час повітряної атаки постраждають працівники або відвідувачі, може виникнути питання про те, які заходи для забезпечення їхньої безпеки були вжиті роботодавцем.
Тому для бізнесу важливо не обмежуватися формальним розміщенням таблички, а мати документи, які підтверджують організацію оповіщення, визначення порядку дій персоналу та вжиття заходів щодо укриття або безпечного простору.